Чимало українських сімей, які раніше розмовляли вдома російською, вирішили розпрощатись із ворожою мовою. Та є родини, в яких досі вважають, що мова не має значення. Тож і їхні діти звикли думати «чужинською», важче сприймають навчальний матеріал, та й на перервах з однолітками спілкуються російською. Як учитель може посприяти лагідній українізації дітей? Як закохати в українську мову по-справжньому? 10 секретів, як посприяти переходу дітей на державну, розкриває для Освіторії переможець Global Teacher Prize Ukraine 2021, учитель української мови та літератури, керівник методичного та соціального напрямку у школі MIDGARD Артур Пройдаков.
За останні пів року спостерігаю стрибок зацікавленості дітей українською мовою. І не лише теоретичною складовою, хоча мої учні й досі її недолюблюють. Я приємно вражений, як часто зараз учні ставлять запитання українською, з великим інтересом вивчають цікаві слова, а головне — спілкуються поза межами класу не російською, як це найчастіше було раніше. І так, цієї тенденції шалено бракувало до 24 лютого. Я й досі пам’ятаю, як один з учнів підійшов до мене в березні зі словами: «Артуре, а ми вдома вирішили відмовитись від мови окупанта». А ще кілька місяців «до» він казав мені: «Ви ж розумієте мене, коли я говорю російською, хіба це так важливо?» Якщо ця проблема досі актуальна для учнів вашого класу — пропоную підказки, що стануть помічниками на шляху до лагідної українізації нашої молоді.
Ви можете створювати меми, фотожаби про цікаві українські слова та неологізми, як-от «чорнобаїти», «макронити», «рашизм», «заукраїнити». Детальніше про деякі неологізми можна почитати тут.
Давайте завдання учням знаходити самостійно суперцікаві й нові українські слова, якими потім шукач ділитиметься з усім класом. З однією умовою: лайливі слова, матюки не входять до переліку «слів-цікавинок». Хоча діти і їх, безумовно, знають і вживають. Натомість говоріть з дітьми про колоритні вислови на кшталт «шляк би тебе трафив», — завдяки гурту KALUSH мої учні завчили цю фразу в момент.
Особисто я вже багато років спілкуюся з дітьми і на уроках, і в соцмережах. У нас з учнями навіть є спільний чат у Telegram. Саме там проводжу свою «лагідну українізацію»: надсилаю посилання на значущі культурні новини (вихід нових кліпів, пісень), анонси цікавих подій.
Попросіть учнів, які ще цього не зробили, провести експеримент: місяць вести соцмережі виключно українською мовою. І вигадуйте корисні завдання для челенджів у ТіkТоk чи Instagram. Наприклад, я давав завдання зробити коротенькі ролики про те, як в різні роки утискали українську мову.
Просіть дітей дивитися конкретні YouTube-канали чи навіть давайте готові посилання на передачі, а потім разом обговорюйте зміст. А ще краще — хай вони вам порадять класні канали. Я так і ставлю завдання: «Порекомендуйте мені на наступному уроці ТОП-3 крутих україномовних каналів на YouTube та розкажіть, чому саме їх варто дивитись».
Проведіть експеримент у своєму класі та запитайте дітей, кого з українських письменників вони знають. Найчастіше в цьому списку — до 10 імен. Засмучує, чи не так? Саме тому я стараюся повсякчас інтегрувати в наші уроки елементи сучасної української літератури — знайомлю із фрагментами текстів Сергія Жадана, Оксани Забужко, Юрія Андруховича, Ірини Цілик. Ми можемо слухати їхні виступи на YouTube і в позакласний час, якщо діти проявляють інтерес.
Чи ви помітили, що наші діти читають новини часом частіше, ніж ми з вами? Вони безперервно скролять купу Telegram-каналів, підписані на десятки блогерів-оглядачів. Тож і вам варто старатися знаходити з молоддю точки дотику, знатись на сучасних трендах і цікавитись, хто є кумирами учнів. Для цього — стежте за новинами.
Найсвіжіша: 20 листопада розпочнеться Чемпіонат світу з футболу, під час якого Україна виступатиме в групі D. Буде прекрасно, якщо ви інтегруєте навколофутбольну тему у свої уроки. Наприклад, ви вивчаєте форми дієприкметників. Знайдіть тексти в спортивних ЗМІ, в яких учні зможуть їх відшукати. Наприклад: «Матч, проведений у Варшаві, став знаковою подією». Після того як учні розібрали кілька речень, пропоную подивитися відео на 2–3 хвилини з цікавими моментами гри збірної України. І я роблю акцент не на спорт, а на патріотичні моменти, пов’язані з нашою командою.
Ще один чудовий інфопривід: Український Оскарівський Комітет обрав фільм, який змагатиметься за найпрестижнішу кінопремію. Це фільм «Клондайк» режисерки Марини Ер Горбач. Можна поговорити з учнями, про що це кіно, подивитися трейлер, навіть зробити ставки!
Можливо, вам сподобається ще й такий лайфхак: відкриваєте YouTube-канал Ukrainer і шукаєте цікаві відео про міста України. Ми з дітьми з великим інтересом дивилися відео про Маріуполь, — закадрового голосу немає, лише картинка і українські субтитри. Щойно закінчується речення, ставлю відео на паузу, і ми з дітьми обговорюємо, чому в ньому ставляться саме такі розділові знаки. Після перегляду обговорюємо ролик: яким Маріуполь був до вторгнення ворога, які цікаві місця і пам’ятки там були.
А ще досі згадую, як після Євробачення мій клас просто шаленів від усього, що пов’язано з гуртом KALUSH. Ми слухали інтерв’ю гурту, говорили про громадянську позицію представників культури, вивчали фразеологізми. Тож ловіть хвилю зацікавленості дітей певною темою чи подією і будуйте на цьому свої уроки, спираючись на поточну програму.
Як і відеоролики українською, подкасти допоможуть звикати до розмовної мови. Запропонуйте учням челендж: протягом місяця в навушниках у транспорті, на прогулянці, чи навіть дорогою в магазин слухати той чи той подкаст. Завдяки такому прослуховуванню можна запам’ятати наголоси та коректну вимову слів.
Ваші учні — кіномани? Цей пункт саме для них. Порадьте фільми та серіали, які їм варто подивитись українською. Іноді переклади — це окремий вид мистецтва. Наприклад, та ж українська версія «Друзів» вважається класикою хорошого перекладу. Переконаний, що багато улюблених фільмів заграють новими барвами, і це стане прекрасним приводом передивитися їх ще раз.
Сучасні діти люблять жартувати й творити, тож усі карти в руках у вчителя! Використайте на свою та їхню користь любов до іграшки Pop It чи мемів. Осучаснюйте диктанти! Наприклад, я можу взяти із сайту The Village актуальний допис і переробити його — такий диктант буде в сто разів цікавіший, аніж опис українського степу на кілька абзаців.
Коли ваші учні пишуть есе, попросіть їх уявити себе блогерами чи інфлюенсерами. Можна увімкнути тихенько музику на фоні: «Уявіть, що ви в центрі міста в кав’ярні й пишете крутезний пост».
Цей пункт можна виконати переважно після покращення безпекової ситуації в Україні. Мова про спільно проведений із класом час на концертах сучасних виконавців, фільмах українських режисерів, театральних виставах, екскурсіях. Шукайте можливості. І важливо, щоб кожен такий захід відгукувався дітям: сучасна українська культура проростатиме у свідомості молодого покоління лише разом із глибоким зацікавленням.
Згадую, як організовував поїздки з класом на концерти відомих українських гуртів, коли ще працював у Ромнах. Це мало величезне значення для учнів, — багато з них раніше ніколи не виїжджали за межі районного центру.
Так, вам не почулося. Ми з учнями домовилися: припускатися помилок — не страшно, а корисно. Наприклад, я озвучив учням фразу-паразит «давайте зробимо» та попросив виправляти її на «зробімо», коли її кажу. Це розбурхало інтерес! Так само і ви можете просити дітей шукати слова-суржики, слова-кальки з російської та крок за кроком полоти бур’яни, очищувати мову.
Зміни не настануть умить. Підготуйтеся морально, що учні, які зростали в російськомовному середовищі, ще довгі місяці можуть говорити ламаною українською, добірним суржиком, а іноді й взагалі «забувати» про українську поза класною кімнатою. Не акцентуйте на буксуванні процесу, відкатах, не соромте, але докладіть більше зусиль, щоб налагодити з вашими учнями психологічний контакт і створити атмосферу високої зацікавленості активностями на ваших уроках.
{{read_more|Читайте також| 5656, 5670}}
Джерело фото Depositphotos
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram